28 липня – День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, цивільних осіб, які загинули в полоні

Катування, голод, побої, електрошок, імітація страт, примусові «зізнання» – страшна щоденна реальність тисяч українців, які перебувають у російському полоні.
Сьогодні у Кіноконцертному комплексі відбувся зворушливий захід, присвячений пам’яті трьох славутичан, яких рідні так і не дочекалися з полону: Геннадія Гаєвого, Валерія Олексієнка та Івана Роя.
Їх об’єднувала одна проста, але найцінніша мрія – жити. Мрія, яка так і не здійснилася. Вони загинули в полоні.
Найважче – чекати. Рахувати дні, жити надією, що одного дня рідна людина повернеться додому. А потім, коли надія обривається, залишається біль… І пам’ять. Про це говорив міський голова Юрій Фомічев.
Хвилина мовчання. Сльози на очах. Біль рідних. Квіти на Алеї Героїв. І слова пам’яті про тих, хто не повернувся.
Славутич пам’ятає. Пам’ятає тих, хто мріяв жити. Пам’ятає тих, кого не дочекалися.
Пам’ятає тих, чиє життя обірвалося в полоні.