Віхарєв Юрій

Віхарєв Юрій Едуардович  (Суровий)

Дата та місце народження: 7 травня 1987 р., м. Київ.

Закінчив ЗОШ №3 м. Славутича, займався панкратіоном. Після строкової військової служби навчався в  Севастопольському університеті ядерної енергії та промисловості. Працював інженером електроцеху  ДСП «Чорнобильська АЕС». З першого дня повномасштабного вторгнення в Україну, Юрій був у лавах ЗСУ. Розпочалася його нова сторінка як воїна-захисника рідної землі. Служив у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка, що обрала за гасло «Собі – честь, Україні – слава!».  Брав участь у контрнаступі зі звільнення Харківської області. Мав дружину.

Дата та місце загибелі: 23 вересня 2022 р., під с. Петропавлівка, Куп’янський р-н, Харківська обл.

Звання: старший солдат.

Обставини загибелі: під час контрнаступу зі звільнення Харківської області  пішов виручати побратимів, які потрапили в засідку, і в нерівному бою до останнього намагався відбити хлопців. Дістав поранення, не сумісне з життям.

Місце поховання: м. Славутич, Вишгородський р-н, Київська область.

Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича» (посмертно).