Мойсієнко Олександр

Мойсієнко Олександр  Володимирович  (Білорус)

(13.10.1984-29.06.2023)

Дата та місце народження: 13 жовтня 1984 року, с. Мньов, Чернігівський р-н, Чернігівська обл.

Виріс у багатодітній родині. Навчався у Мньовській середній школі. У 2003 році закінчив з відзнакою професійно-технічне училище № 18 м. Чернігова та здобув професію столяра будівельного, тесляра. 2009 року закінчив Чернігівський державний механіко-технологічний технікум за спеціальністю «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд» і здобув кваліфікацію техніка-електрика. Працював у Дитячій школі мистецтв м. Славутича та в будівельно-монтажній дільниці на посаді майстра. Мав золоті руки та добре серце. У серпні 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 77-й окремій аеромобільній бригаді десантно-штурмових військ ЗСУ. Був командиром мінометного розрахунку. За два тижні до загибелі у своєму останньому інтерв’ю військовим журналістам зазначив, що не міг відсиджуватися в тилу, коли інші воюють. А ще дуже переймався долею молодшого брата, якому 19 років і навчається у військовому училищі, не хотів, щоб він війну застав. Олександр був  під Соледаром, бойове хрещення отримав під Благодатним. А потім – Бахмут.

Дата та місце загибелі: 29.06.2023, м. Бахмут Донецької обл.

Звання: старший солдат.

Обставини загибелі: внаслідок ворожого артилерійського обстрілу бойових позицій.

Місце поховання: с. Мньов, Чернігівський р-н, Чернігівська обл.

Присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича» (посмертно).