Скарби Славутича вартують зусиль

  • 244

Попри війну, непросту логістику наше місто цікавить людей своїми історичними, архітектурними надбаннями.

Нещодавно в нас гостях був Дмитро Фальковський.

Кінооператор, поціновувач монументалістики та модернізму. 
Своїми відеоінсталяціями він привертає увагу до цієї спадщини, що має допомогти її збереженню.

Він не пам'ятає як і коли на його мапі скарбів з'явився Славутич.
На відвідування його мотивувала збережена архітектура 1980-х та різноманіття типової архітектури.

Фото без опису
Дмитро Фальковський в Славутичі.

Іноді модернізм сприймають як щось суто радянське.
Дмитро каже, що розповідає про модернізм в Українському та міжнародному контексті, а не в контексті "билого вєлічія", як можуть думати противники збереження модернізму.

- Думаю такий підхід до комунікації модернізму розвінчає його стереотипну прив'язку до СРСР. Адже модернізм, як стиль притаманний різним країнам по всьому світу - пояснює він

Фото без опису
Міська лікарня. Запис звуку роботи ламп - атмосфера.

Як оператор, у випадку з модернізмом, Дмитро вірить, що людей переконає красиве зображення - архітектуру ми сприймаємо не лише за комфортом, але й візуально. 
(Instagram автора - https://www.instagram.com/df1_explore?igsh=MWlhZnV4Zm41bmJ6Ng==)

Фото без опису
Інтер'єр Славутицької лікарні

Монументальне мистецтво, модернізм, може створювати додаткові надходження громадам.

- Пам'ятка модернізму може принести вигоди власнику, громаді з монументальним твором. Вона часто виходить з популярності таких монументальних витворів - говорить Дмитро і посилює цю популярність своїми відео та фото, розповідаючи про твори модернізму в архітектурі та демонструючи приклади його використання в сучасності.

Зі слів гостя, це можуть бути зйомки відомих музичних кліпів, рекламних відео чи фільмів, або ж облаштування нового коворкінгу чи кав’ярні в автентичному інтер’єрі.

- Я ще тільки відкриваю для себе методи за допомогою яких зберігають монументальні твори - каже митець.

Фото без опису
Декор міської лікарні.

А щодо Славутича - відчуття затишного, маленького, тихого містечка, в якому все на своїх місцях, працює, як годинниковий механізм.

Наш гість почав цікавитись темою архітектури у 2018 році.
І вже має проєкти, аудиторію та надбання.
Чекаємо на новий візит і матеріали про Славутич.

Може восени, Дмитре?

Інші блог громади

Всі блог громади