Скарби Славутича вартують зусиль
Попри війну, непросту логістику наше місто цікавить людей своїми історичними, архітектурними надбаннями.
Нещодавно в нас гостях був Дмитро Фальковський.
Кінооператор, поціновувач монументалістики та модернізму.
Своїми відеоінсталяціями він привертає увагу до цієї спадщини, що має допомогти її збереженню.
Він не пам'ятає як і коли на його мапі скарбів з'явився Славутич.
На відвідування його мотивувала збережена архітектура 1980-х та різноманіття типової архітектури.
Іноді модернізм сприймають як щось суто радянське.
Дмитро каже, що розповідає про модернізм в Українському та міжнародному контексті, а не в контексті "билого вєлічія", як можуть думати противники збереження модернізму.
- Думаю такий підхід до комунікації модернізму розвінчає його стереотипну прив'язку до СРСР. Адже модернізм, як стиль притаманний різним країнам по всьому світу - пояснює він
Як оператор, у випадку з модернізмом, Дмитро вірить, що людей переконає красиве зображення - архітектуру ми сприймаємо не лише за комфортом, але й візуально.
(Instagram автора - https://www.instagram.com/df1_explore?igsh=MWlhZnV4Zm41bmJ6Ng==)
Монументальне мистецтво, модернізм, може створювати додаткові надходження громадам.
- Пам'ятка модернізму може принести вигоди власнику, громаді з монументальним твором. Вона часто виходить з популярності таких монументальних витворів - говорить Дмитро і посилює цю популярність своїми відео та фото, розповідаючи про твори модернізму в архітектурі та демонструючи приклади його використання в сучасності.
Зі слів гостя, це можуть бути зйомки відомих музичних кліпів, рекламних відео чи фільмів, або ж облаштування нового коворкінгу чи кав’ярні в автентичному інтер’єрі.
- Я ще тільки відкриваю для себе методи за допомогою яких зберігають монументальні твори - каже митець.
А щодо Славутича - відчуття затишного, маленького, тихого містечка, в якому все на своїх місцях, працює, як годинниковий механізм.
Наш гість почав цікавитись темою архітектури у 2018 році.
І вже має проєкти, аудиторію та надбання.
Чекаємо на новий візит і матеріали про Славутич.
Може восени, Дмитре?