Життєві історії: інклюзивне середовище – це не виняток, а норма

Мене звати Шейко Юрій, я амбасадор руху «Без бар’єрів» і людина з інвалідністю по зору 2 групи.

Я добре знаю, як важливо мати доступний і зручний простір – не тільки для людей з інвалідністю, а й для батьків із візочками, літніх людей, військових, які повертаються з фронту з пораненнями, та багатьох інших, хто щодня стикається з перепонами.

Тому дуже радію, що в моєму рідному Славутичі реалізується проєкт «Рух без бар’єрів». Зокрема, вже скоро буде створена перша черга безбар’єрного маршруту – від Центру «Благодар» до Кіноконцертного комплексу. Це важливий крок до міста, зручного для кожного.

Особливо цінно, що маршрут враховуватиме потреби людей із вадами зору – передбачено встановлення шрифту Брайля, тактильну й візуальну навігацію.

Я вірю, що і. Простір, у якому кожен може рухатися вільно, отримувати послуги, бути активним і відчувати себе гідно – ось до чого ми всі маємо прагнути.

Тому я підтримую «Рух без бар’єрів». Бо бар’єри – це не про нас. Ми за рівність, гідність і доступність.